Δόξα / ДОКСА

Випуск 12. 2008 р.

Німецька традиція в філософії, гуманітаристиці та культурі

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 12 присвячений вивченню німецької традиції у філософії, гуманітаристиці та культурі, котра створювалася впродовж віків зусиллями видатних діячів філософії, науки, мистецтва і становить на сьогодні ґрунтовну систему теоретичних принципів і положень, художніх ідей і форм, що не втрачають своєї значущості і продуктивної сили. Автори цього збірника доводять цей висновок своїми дослідженнями у різні способи, вдаючись до аналізу окремих вчень, витворів мистецтва, явищ культури, а також розглядаючи в сучасних філософських і наукових теоріях, в художній практиці реалізацію певних ідей і принципів німецької традиції.

В першому розділі «Ідеї німецької філософії як засади сучасної гуманітаристики» автори статей відкривають джерела багатьох змістових і методологічних положень сучасних гуманітарних наук у теоретичних положеннях німецької філософської традиції. Саме вона закладала принципи раціональності, що становлять тепер основи гуманітарного пізнання. І саме в ній формувалися теоретичні вчення, що ставали методологічним підґрунтям гуманітарним наукам. Автори розділу дослідили процес формування суб’єктивності в німецькій філософії, міркування філософів про природу філософського пізнання, історію онтології, віднайшли в німецькій традиції джерела біографічного методу і правової онтології, проаналізували процеси пошуків нових шляхів до сенсу світу через трансформацію ідей німецької філософської спадщини.

Статі другого розділу «Ідейні пошуки в німецькому філософському просторі» присвячені розгляду багатьох ідей, вчень, положень німецької філософії від середньовіччя до найсучаснишіх теорій. Автори пропонують оригінальні дослідження, самостійні висновки, що зумовлені часто нетрадиційним поглядом на класичні постаті. Так, критиці піддається шкільне прочитання Декарта і Ляйбніца, постать Геґеля розглядається в незвичному ресоматизаційному контексті. В статтях здійснено порівняльний аналіз ідей Флоренського і Ґете, німецького та українського романтизму, Вебера і Флоровського, наведені результати глибинних пошуків джерел певних філософських концепцій: трансцендентального критицизму Канта, сентименталізму як риси романтичного світогляду, концепції модерну Габермаса та інш.

Третій розділ «Мистецтво і мистецтвознавство як поле втілення німецьких традицій творчості і дослідження» розглядає різні художні тексти на підставі певних методологічних вимог і принципів німецької традиції. Так, тут аналізу підлягають середньовічний храм і книга, фольклорна оповідь і переклади поетичних творів, традиції німецької класичної драматургії і можливості біографічного методу в літературознавстві.

Розділ четвертиій «Німецька мова в компаративістському контексті» містить дві статті, що в них на підставі порівняльного аналізу наводяться висновки щодо функціонування фразеологізмів і щодо природи словотворчих мікрокатегорій у різних мовах.

В п’ятому розділі «Переклади» надруковані надані для нашого збірника перекладачами тексти, що не виходили друком раніше ані українською, ані російською мовами. По-перше, це статті німецьких романтиків, перекладені українською професором зі Львова Марією Кашубою, нашим давнім співробітником. Також це важливий текст Шляйермахера про герменевтику, що надав редколегії в своєму перекладі російською мовою наш вільнюський колега Андрій Лаврухін. Кияни запропонували переклад цікавої статті італійської дослідниці долі філософської герменевтики Ґадамера в Італії професора Донатели Ді Чезаре – в перекладі українською Вікторії Березіної. І, зрештою, ми друкуємо переклад Ольги Королькової статті нашого постійного автора, члена редколегії Мірко Вішке з Німеччини про критику Геґелем релігії.

Отже, цей випуск знайомить із текстами німецької філософської традиції різних періодів. Редколегія висловлює щиру вдячність київському філософу Вахтанґові Кебуладзе, що працює у лабораторії наукового перекладу, за надані консультації щодо сучасного написання українською мовою іноземних, в першу чергу німецьких, прізвищ. Ми сподіваємось, що для читачів нашого збірника цей випуск виявиться цікавим і корисним для їх наукових потреб виданням, що допоможе сформувати більш чітке уявлення про характер і потужність німецької філософської думки, про глибину і впливовість культурних і мистецьких традицій Німеччини.

Редакційна колегія

 

Зміст   

Розділ 1. ІДЕЇ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ЯК ЗАСАДИ СУЧАСНОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ
Афанасьев А. Немецкая философская традиция и рациональные основания гуманитарного знания	9
Петриковская Е. Поиски субъективности в немецкой философии: от Канта к Хайдеггеру	17
Ополев В. Концпция начал-оснований в философии Гегеля и проблемы методологии гуманитарного познания	26
Голубович И. «Психологическое толкование» в герменевтике Фридриха Шлейермахера и основания биографического дискурса в современном гуманитарном знании	37
Иванова-Георгиевская Н. Феноменология и марксизм о природе философского знания	48
Мухутдинов О. Предварительные замечания к истории онтологии	60
Шевцов С. Фауст и начало правовой онтологии человека	68
Панасюк Д. Бессмыслица в творчестве ОБЭРИУ как преодоление кантовского временного схематизма	77
Розділ 2. ІДЕЙНІ ПОШУКИ В НІМЕЦЬКОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ ПРОСТОРІ
Грибков Т. Містичне вчення Майстера Екгарта	89
Бевзюк Н. Народная религия Германии и протестанская диалектика судьбы	98
Малышкин Е., Кузницын Д. О школьном прочтении Декарта и Лейбница	108
Секундант С. Истоки трансцендентального критицизма И. Канта	119
Погорелов О., Карпенко М. П. А. Флоренский и Гете: мифосимвол или протофеномен?	131
Саковська Х. Сентименталізм як риса романтичного світогляду і його філософське підґрунтя	140
Коновалова И. Несколько замечаний о герменевтике Августа Бека	148
Грибкова Ю. Концепція романтичної іронії єнської школи	157
Кашуба М. Німецький та український романтизм: спроба зіставлення	167
Томашевская Ю. Границы научности герменевтики Фридриха Шлейермахера	178
Паткуль А. Чистое бытие как начало науки логики в системе абсолютного идеализма Г. В. Ф. Гегеля	185
Гомілко О. Ресоматизаційний панлогіст: філософія Геґеля у контексті дискурсу тілесності	192
Даренский В. Гегель как экзистенциальный тип	201
Менжулин В. Біографістика між філософією життя та герменевтикою: досвід В. Дильтая	211
Пархоменко Р. «Политическая мифология» Кассирера	220
Панков А. Макс Вебер о «протестанской аскезе» и Георгий Фроловский о старообрядческом «апокалиптическом исступлении»: сходства и различия	229
Филюк Е. Политика, политическое и деполитизация в работах К. Шмитта	237
Войцель К. Карл Барт как открыватель современной керигмы: керигма под знаком «НЕТ»	245
Левченко В. Философия или литература: особенности антропологического проекта Вальтера Беньямина	255
Гуркало И. Теоретический контекст концепции модерна Юргена Хабермаса	266
Райхерт К. «Метрополис» Фрица Ланга, или обратная сторона «проекта модерна» Юргена Хабермаса	276
Розділ 3. МИСТЕЦТВО І МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО ЯК ПОЛЕ ВТІЛЕННЯ НІМЕЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ ТВОРЧОСТІ І ДОСЛІДЖЕННЯ
Палатников Г. Храм и книга как основные составляющие раннесредневековой немецкой культуры	283
Колесник О. Єдність та багаторівневість фольклорної оповіді (на прикладі казки братів Ґрімм «Два мандрівники»)	297
Кирилюк О. Р. М. Волков та В. Я. Пропп: питання пріоритету та впливу німецької фольклористично-наратологічнї традиції на дослідження ними структури казки	308
Шпольберг А. Опыт юнговского анализа сказки Э. Т. А. Гофмана «Щелкунчик и мышиный король»	318
Мусий В. Мифологическое в сказке В. Ф. Одоевского «Игоша» в свете концепции архетипического Карла Юнга	325
Осень В. Русская «Лорелей»: анализ некоторых переводов стихотворения Г. Гейне «Лорелей»	331
Кобзар О. Традиції німецької класичної драматургії у творчості Фрідріха Геббеля	343
Королькова О. Жизнь и творчество Стефана Георге, или о возможностях биографического метода	352
Соболевская Е. «Ты еси, или «Es, ergo sum» (Смерть Р.-М. Рильке в свете творческой установки М. Цветаевой)	361
Кришевская Л. Тексты и контексты как умножение структур: модернизм «Художника Матиса» П. Хиндемита	372
Розділ 4. НІМЕЦЬКА МОВА В КОМПАРАТИВІСТСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
Горбань В., Клокова М., Порожнюк А. Фразеологизмы с суперконцептом «человек» в русском, украинском и немецком языках	382
Горбань В., Порожнюк А. Словообразовательные микрокатегории наименований лица в русском, немецком и английском языках	390
Розділ 5. ПЕРЕКЛАДИ
Кашуба М. Передмова до публікації текстів німецьких романтиків	397
Айхендорф Й., фон. Брентано та його казки (пер. з нім. М. Кашуби)	399
Арнім А., фон. Поезія та історія (пер. з нім. М. Кашуби)	405
Айхендорф Й., фон. Галле і Гайдельберґ (пер. з нім. М. Кашуби)	407
Айхендорф Й., фон. Дворянство і революція (пер. з нім. М. Кашуби)	429
Айхендорф Й., фон. Модерне батьківщинство (пер. з нім. М. Кашуби)	431
Стеффенс Г. Націонал-ентузіазм (пер. з нім. М. Кашуби)	433
Лаврухин А. «Копернианский переворот» Шлейермахера	437
Шлейермахер Ф. О понятии герменевтики, ссылаясь на догадки Ф. А. Вольфа и учебник Аста (пер. с нем. А. Лаврухина)	440
Ді Чезаре Д. Герменевтика Ґадамера в Італії (пер. з італ. В. Березіної під редагуванням А. Богачова)	455
Вишке М. Основы морали и безжизненность ее понятий: о гносеологических аспектах критики религии в ранних работах Гегеля (пер. с нем. О. Корольковой)	460
Розділ 6. РЕЦЕНЗІЇ
Гансова Э. Голубович И. В. Биография: силуэт на фоне Humanities (методология анализа в социогуманитарном знании).– Одеса: ЧП «Фридман», 2008.– 372 с.	470