Δόξα / ДОКСА

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ З ФІЛОСОФІЇ ТА ФІЛОЛОГІЇ

Випуск 14. 2009 р.

Німецька феноменологічна традиція у філософії, гуманітаристиці та культурі

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 14 редакція присвятила феноменологічній філософії на честь 150ої річниці з дня народження засновника феноменології Едмунда Гусерля. Статті випуску засвідчують наше усвідомлення значущості цього вчення для філософії ХХ і ХХІ століть і демонструють невпинний вплив впродовж всього часу цієї невгамовної у своїй відповідальності та палкій спрямованості до істини думки.

Розділ 1 «Феноменологія як методологія філософських і гуманітарних досліджень» містить результати вивчення авторами випуску реалізації вимог феноменологічного методу у різних ділянках філософського знання і гуманітаристики. Статті у різноманітний спосіб показують продуктивність методу у сферах етики, комунікативної філософії, філософії діалогу, філософської антропології, соціальної філософії та мистецтвознавства.

У розділі 2 «Феноменологія Гусерля: спроба свіжого погляду» автори відмовляються від «шкільного» усталеного трактування феноменологічного вчення і намагаються відкрити ті його важливі деталі, що традиційному поглядові не видні. Це трансцендентальноісторичне прочитання життєвого світу і відкриття етичних імплікацій трансцендентальнофеноменологічного методу.

Розділ 3 присвячений феноменології Мартина Гайдеґера. Тsут містяться статті, що розкривають шлях думки філософа, аналізують природу його трансценденталізму, розкривають підстави аналізу Гайдеґером вчення Шелінґа і проблем смерті та Іншого.

Розділ 4 досліджує феноменологічні ідеї різних філософів ХХ століття, розкриваючи продуктивність цієї філософської методології і зазначаючи широту проблемного горизонту феноменології.

Автори надають результати своїх розвідок у сфері теорії права А. Райнаха, феноменологічної концепції О. Фінка, досвіду етичного переосмислення феноменології Е. Левінасом, різних аспектів проблеми Іншого у розробках Б. Вальденфельса, філософського аналізу С. Олексюком інтенційності тощо.

Розділ 5 містить надані редакції переклади текстів представників феноменологічної філософії, що вперше виходять друком українською та російською мовами і супроводжуються ґрунтовними передмовами. Тут фрагмент із книги Е. Гусерля «Досвід і судження» у перекладі київськогофеноменолога Вахтанґа Кебуладзе із його вступною статтею; друга частина лекції М. Гайдеґера «Онтологія (герменевтика фактичності)» із передмовою перекладача, московського філософа Іллі Інішева; стаття учениці Гусерля Едит Штайн «Що таке філософія? Розмова Едмунда Гусерля і Томи Аквінського» у перекладі одеського філолога, постійного учасника усіх проектів «Одеської гуманітарної традиції» Ольги Королькової із передмовою одеського дослідника феноменології Неллі ІвановоїГеоргієвської; стаття сучасного японського феноменолога Юсуке Ікеда про критику феноменології Гусерля його учнем Ойгеном Фінком у перекладі московського феноменолога Анни Шиян; а також стаття відомого сучасного хорватського феноменолога Даміра Барбарича, присвячена концепції виховання і освіти Ойгена Фінка, що надається у перекладі російською мовою із хорватської Павла Прилуцького.

Редакція висловлює глибоку вдячність Вахтанґові Кебуладзе за його щирі й професійні консультації з приводу різних проблемних ситуацій перекладу, а також Сергієві Секунданту за переклад латинських виразів у статті Е. Штайн.

Автори і редакційна колегія виражають сподівання, що цей випуск перетворює на живу очевидність слова визнаного філософа ХХ століття ГансаҐеорґа Ґадамера, що феноменологія – це найбільш правдолюбна і сумлінна філософська школа. І що нам вдалося висловити усю безмежність нашої поваги і вдячності тому філософові, хто засвідчив усі драми і надії ХХ століття ще до того, як вони набули справжньої болючості і сили.

Редакційна колегія

 

Зміст   

Розділ 1.ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ І ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Инишев И.
Феноменология как метод и как спонтанный эффект
9
Мухутдинов О.
Феноменология и этика (критический комментарий к основоположенням практического разума)
20
Кирилюк О.
Феноменологія світоглядних категорій граничних підстав як остаточне обґрунтування (Letzbegründung) комунікативної етики
27
Даренский В.
«Философия диалога» как неклассическая феноменология
37
Петриковская Е.
Феноменология и философская антропология
48
Садоха О.
До проблеми соціальної релевантності
58
Cоболевская Е.
Искусство и феноменология: точки пересечений
68
Барановская О.
Феноменологическая рефлексия и теория произведения искусства
77
Ополев В.
Гуссерль и Хайдеггер – проблемы метода
94
Кришевская Л.
Герменевтический поворот в пространстве слова
105
Левченко В.
Идеология: по прочтении К. Маркса и Э. Гуссерля
114
Розділ 2. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ГУСЕРЛЯ: СПРОБА СВІЖОГО ПОГЛЯДУ
Савин А.
Трансцендентальноисторический характер понятия жизненного мира в феноменологии Гуссерля
125
Семенова А.
Фундаментальная роль философского этоса в феноменологии Э. Гуссерля
137
Розділ 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МАРТИНА ГАЙДЕҐЕРА
Артёменко Н.
Фундаментальная онтология М. Хайдеггера как проект трансцендентальной философии
147
Богачов А.
Щодо трансценденталізму раннього Гайдеґера
157
Коначева С.
От феноменологии религии к фундаментальной онтологии
165
Окороков В.
История мысли как мышление об истории бытия в феноменологии М. Хайдеггера
176
Паткуль А.
Система свободы Ф. В. Й. Шеллинга в интерпретации М. Хайдеггера
184
Дахній А.
Екзистенційноонтологічна інтерпретація проблеми смерті у філософії Мартина Гайдеґера
194
Худенко А.
Место «другого» в целости заботы
204
Розділ 4. РОЗМАЇТТЯ ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ У ХХ СТОЛІТТІ
Шевцов С.
Феномен теории априорного права Адольфа Райнаха.
214
Литвин Т.
К интерпретации О. Финком феноменологии времени Э. Гуссерля
222
Шиян А.
Трактовка Ойгеном Финком трансцендентальной феноменологии Эдмунда Гуссерля
231
Бородецкая А.
Семиотическая природа «смеха» в романе У. Эко «Имя розы»
242
Ярош Л.
К феноменологии другого – иного – чужого
250
Мартикян Г.
Эммануэль Левинас о феноменологии: опыт этического переосмысления
259
Kовалева Н.
Интеркультурные измерения отношений «свой – чужой» в философии Б.Вальденфельса
269
Довгополова О.
Проблема понимания чужого в разработках Б. Вальденфельса
279
Іваник С.
Ідея інтенційності актів свідомості у філософії Степана Олексюка
288
Розділ 5. ПЕРЕКЛАДИ
Кебуладзе В.
Місце і роль твору Едмунда Гусерля «Досвід і судження» у розвитку феноменологічної філософії. Передмова перекладача
299
Гусерль Е.
Досвід і судження. І частина. Допредикативний (рецептивний) досвід. І розділ. Загальні структури рецептивності (переклад з нім. В. Кебуладзе)
312
Инишев И.
Онтология, фактичность, герменевтика: между онтологическим познанием и экзистенциальной практикой (предисловие к публикации)
335
Хайдеггер М.
Онтология (герменевтика фактичности). Часть вторая. Феноменологический путь герменевтики фактичности (перевод с нем. Ильи Инишева)
342
Иванова-Георгиевская Н.
Эдит Штайн о томистских импликациях феноменологии Эдмунда Гуссерля. Предисловие
к публикации статьи Э. Штайн «Что такое философия? Разговор Эдмунда Гуссерля и Фомы Аквинского»
360
Штайн Э.
Что такое философия? Разговор Эдмунда Гуссерля и Фомы Аквинского (перевод с нем. О. Корольковой)
372
Юсуке Икеда
«Трансцендентальное учение о методе» в «VI картезианской медитации» Ойгена Финка как «меоническая» критика трансцендентальной феноменологии Гуссерля (перевод с нем. А. Шиян)
395
Барбарич Д.
Воспитание и образование в тени нигилизма. Ойген Финк (перевод с хорватского П. Прилуцкого)
404