Δόξα / ДОКСА

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ З ФІЛОСОФІЇ ТА ФІЛОЛОГІЇ

Випуск 15. 2010 р.

Універсальні виміри культури

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 15 виходить з нагоди 60-річного ювілею доктора філософських наук, професора Олександра Кирилюка. Автори і редакційна колегія висловлюють свою глибоку пошану і щиру любов до філософа, чиї наукові пошуки, викладацьке служіння і людське спілкування зумовлені такою метафізикою життя, яка не погоджується ані з онтологічним нігілізмом, ані з пізнавальним та моральним релятивізмом, але орієнтує його на той по-справжньому філософський спосіб перебування у світі, коли перед лицем Істини ризикуєш усім своїм буттям. О. Кирилюк – відомий в Україні та поза її межами вчений, котрий більш двадцяти років своєї дослідницької діяльності присвятив саме вивченню проблеми універсалій культури. Збірник відкривається великим текстом нашого ювіляра, що переконливо демонструє, як категорії граничних підстав (народження, життя, смерть, безсмертя) і світоглядні коди (агресивний, аліментарний, еротичний, інформаційний) створюють інваріанти, константи та універсалії культури. На ґрунті цього автор статті пропонує власний варіант універсально-культурного аналізу як самих текстів культури, так і мов їх опису.

В розділі 1 збірника «Теоретичні аспекти проблеми універсалій культури» автори статей розглядають різні сторони універсалістського відношення до культури. Сама можливість онтологічного, антропологічного, аксіологічного, семантичного чи логічного підходів до дослідження феноменів культури тематизується у наданих в цьому розділі текстах. Зокрема, в ряді статей обґрунтована як універсальна роль діалогічного принципу у функціонуванні, пізнанні та витлумаченні культури. В розділі розглядаються також межі й можливості використання різних методологічних засобів і стратегій (вимірювання, реконструкція та ін.) в аналізі культури в цілому та окремих її проявів.

В другому розділі «Аналіз окремих феноменів культури в універсальній перспективі» містяться статті, що в них здійснені спробидослідження і надані результати вивчення окремих культурних явищ і текстів, розглянутих в контексті основної теми цього випуску збірника. Зокрема, витлумачуються твори художньої літератури, музики, театру, кінематографу, релігійні та соціальні практики різних традицій і епох.

В цьому випуску пропонуємо читачеві новий розділ: «Інтелектуальні біографічні ремарки» (3). В ньому представлені погляди авторів публікацій на можливість виявлення в нашому житті універсалій співтворчості (наукової та художньої), написаних в автобіографічній манері і присвячених темам співіснування та співучасті (в різних значеннях цього слова) поколінь в культурі.

Традиційним для нашого видання є розділ 4 – «Переклади». В 9-му випуску «Докси» вже був опублікований великий фрагмент перекладу російською мовою пізньої праці видатного німецького філософа Т. В. Адорно «Жаргон подлинности. О немецкой идеологии» (Jargon der Eigentlichkeit. Zur Deutschen Ideologie).

В цьому випуску представлений інший фрагмент цього твору, люб’язно наданий редколегії для публікації його перекладачем, відомим фахівцем з німецької філософії Євгеном Борисовим, який публікується за дозволом видавництва «Канон+», що має права на видання цієї книги Адорно. Тема справжності й відповідальності, піднята в цій роботі класиком німецької соціальної філософії, завжди була важливою щодо ставлення до життя і власних професійних знань нашого дорогого ювіляра Олександра Кирилюка.

Справа, мабуть, не в тому, що О. Кирилюк є автором багатьох наукових праць, серед яких декілька монографій, і навіть не в тому, що він має власну філософську концепцію універсалій культури, перевірену його розвідками, що залучали до аналізу різноманітний матеріал. Нам видається важливим усвідомлення колегами справжності його дослідницького доробку, визнання безумовної значущості не лише вже досягнутих результатів, але й самого пошуку – чесного, принципового, відповідального.

Збірник «Докса» відчуває свою причетність до історичної події – формування громади, що відчула на собі вплив плідних ідей О. Кирилюка, що була вражена смиренною скромністю цього світлого розуму і відкритою щедрістю цього великого серця.

Редакційна колегія

 

Зміст

Кирилюк О.
Універсалії культури в основних світових сюжетах: аналіз мови опису
10
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ УНІВЕРСАЛІЙ КУЛЬТУРИ
Суходуб Т.
На захист філософії універсалізму
52
Погорелов О.
Культура: объективация универсальной субъективности или универсальная объективация сознания?
62
Петриковская Е.
Антропологический смысл культуры
74
Облова Л.
Место человека в культуре: превращения человеческого
84
Барановская О.
Согласование ценностей и нормативные основания культуры
92
Садоха О.
Життєсвітова проекція культури
104
Побережная О.
Андрогинная проекция гендерного универсума личности
113
Шевцов С.
Универсалии культуры «второго порядка»
120
Афанасьев А., Василенко И.
Рациональные и нерациональные основания ценностей
129
Романов А.
Интерсубъективный подход в психоанализе: историко- теоретический экскурс
139
Шамрай В.
Рескриптивність соціокультурного пізнання: утопія, ідеологія. теорія
148
Худенко А.
Диалог: всепроникающий логос Гераклита
162
Даренський В.
Феномен діалогу як універсалія культури
172
Іванова-Георгієвська Н.
Структурна реалізація в тексті діалогічного принципу витлумачення як універсальна передумова розуміння
183
Пролеєв С.
Неґативна онтологія «пост-»: пошук нового культурного універсалізму
193
Шевцов К.
Медиаархив как форма присутствия прошлого
205
Малышкин Е.
Писать код. Касаться
215
Ковальчук А.
Измерения культуры в концепциях наук о культуре
222
Райхерт К.
Логический и семиотический квадраты: изоморфизм
231
Коновалова И.
Философские аспекты реконструкции (на примере исследования архаической культуры Древней Греции)
239
Розділ 2. АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ФЕНОМЕНІВ КУЛЬТУРИ В УНІВЕРСАЛЬНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
Бородецкая А.
Реальность, нереальность и сверхреальность игры как универсального явления культуры
248
Кришевская Л.
Произведение и его смысл. В продолжение спора о легитимности искусства
258
Савченко В.
Искусство в контексте визуальной антропологии
267
Гомілко О.
Музика: гармонія сфер чи інструмент культури?
276
Мусий В.
Книга как универсалия культуры (роман Карлоса Руиса Зафона «Тень ветра» через призму аксиологии)
286
Михайлюк А.
Симпрактичность традиционной культуры
295
Сумченко І.
Особливості сприйняття простору і часу в традиційній культурі
303
Палатников Г.
Универсальность форм изобразительного языка палеолита и неолита
313
Стрелкова А.
Погляд крізь порожнечу (філософія «порожнечі» як основа буддизму)
325
Секундант С., Очкин Д.
Буддапалита и Бхававивека: спор об абсолютной и относительной истине в ранней Мадхьямике
334
Томашевская Ю.
Диалог искуственного и безыскусного в традиции чань-буддизма
343
Бевзюк Н.
Мифопоэтические универсалии протестантизма
354
Кебуладзе В.
Вечный город, жертва и империя. Опыт феноменологического осмысления
365
Краснокутський Г.
Контамінація архетипів героя і гори як засіб символічної авторепрезентації політичного лідера
374
Семенова-Марищак В.
«Мифологичность» сюжетных воплощений темы Дон Жуана в классических образцах
(Тирсо де Молина – Мольер – Моцарт)
383
Колесник О.
Iнтерпретація міфологеми троїстої смерті в мистецтві ХХ-ХХІ століть
393
Баканурский А., Шевченко Б.
Универсальный характер театральных коммуникаций
400
Савченко С.
Феномен апокалиптического мифа в серийном кинематографе
407
Саченко В.
В поисках метода: М. Блок и П. М. Бицилли о природе культурно-исторического познания
415
Никифорова И.
Соотношение этического и эстетического в культуре: анализ концепции Бенно Хюбнера
423
Ткач Л.
Модуси українського декадансу як культурна складова порівняльного літературознавства
430
Міклін М.
Дискурсивний аналіз Оксани Забужко на прикладі роману «Перверзія» Юрія Андруховича
438
Королькова О.
Рецепция Украины в немецкой и австрийской литературе 19 в. (К вопросу о формировании национальных стереотипов)
451
Соболевская Е.
Феномен судьбы художника в литературно- философском наследии серебряного века
462
Повторева С.
Смерть як методологічний конструкт постмодерністської філософії і художньої літератури
473
Шпольберг А.
О грамматической фигуре
483
Горбань В., Клокова М.
Фразеологизмы как квазиэталон культурно-национального восприятия
494
Розділ 3. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ БІОГРАФІЧНІ РЕМАРКИ
Голубович И.
Отзыв на диссертацию как ситуация и событие мысли (нестрогие заметки о неофициальном отзыве А.С.Кирилюка на диссертацию о «ситуации»)
503
Егоров Ю.
Братство в среде художников как утраченная универсалия сотворчества (воспоминания)
519
Панасюк И.
Отпечатки с сохранившихся негативов
529
Розділ 4. ПЕРЕКЛАДИ
Левченко В.
Игры с подлинностью Теодора Визенгрунда Адорно
539
Адорно Т. В.
Жаргон подлинности. О немецкой идеологии (фрагмент) (перевод с немецкого Евгения Борисова)
548