Δόξα / ДОКСА

Випуск 4. 2003 р.

Грецький спадок і сучасність

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Даний випуск збірника наукових праць “Δόξα / Докса” присвячено досягненням грецької культури (античної і візантійської доби) у розвитку духовності та її рецепції в світовій та вітчизняній культурі. Представлені в збірнику статті дозволяють читачеві ознайомитися з різними сферами грецької культури та мистецтва на протязі більш чим двохтисячолітнього їх розвитку, а також, особливо, з духовною квінтесенцією цієї цивілзації – давньогрецькою філософією, що мала неперевершене значення для європейської та взагалі для світової цивілізацій.

Статті збірника є результатами самостійно проведених авторами, на підставі вивчення і ана-
лізування ними класичних і сучасних наукових робіт із зазначеної тематики, досліджень, спостережень, спроб коментування текстів. Звісно, сукупність цих розвідок не вичерпує ані всіх значущих імен, що становлять славу грецької культури і філософії, ані всіх періодів, а також їхнього відображення в світовій і вітчизняній духовній культурі. Тим не менше, збірник звертається до багатьох аспектів існування грецької традиції.

Автори цього збірника приділяють увагу частіше над усе тим проблемам, що чи не були раніше предметом вивчення, чи не були пов’язані із аналізом певних явищ грецької, вітчизняної та світової культури, мистецтва, філософії тощо.

Даний випуск складається з трьох розділів. Розділ 1 – “Античні сюжети” – містить статті, що досліджують розвиток грецької духовної культури і філософії від перших дослідів рефлексії над традиційними уявленнями міфології, права, мови до знаходження професійного арсеналу методів і понять. Такі різні сфери культури, як філософія, театр, музика, право та ін. розглядаються авторами статей без відриву одна від одної з метою збереження історико-культурної адекватності цих феноменів, що дає цілісне бачення античної цивілізації.

Звернення до проблематики зв’язку часів і цивілізацій, детальне розглядання конгеніальності тематичного простору і присутності в світовій культурі імпульсів, що їх було запроваджено грецьким духовним спадком, є змістом статей декількох науковців-учасників збірника, і це спричинило появу розділу 2 – “Грецький спадок і світова цивілізація”. В них аналізується вплив образів і форм мислення, створених античністю, на становлення сучасних систем раціональності в філософії і лінгвістиці, класичної традиції в цілому, на розвиток різних жанрів мистецтва.

Розділ 3 – “Античні джерела вітчизняної духовної культури” – присвячений вивченню античних і візантійських впливів на вітчизняну філософсько-гуманітарну думку. Автори демонструють, що античність і Візантія є для нас другою “культурною батьківщиною”. Українське бароко і російська релігійна філософія Срібного віку, такі видатні українські та російські поети, як Леся Українка і Марина Цвєтаєва, одержали імпульси для своєї духовної творчості від грецького спадку, що знайшло втілення у статтях цього розділу.

Редакційна колегія

 

Зміст