Δόξα / ДОКСА

ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ З ФІЛОСОФІЇ ТА ФІЛОЛОГІЇ

Випуск 8. 2005 р.

Грецька традиція в сучасній культурі

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Цей випуск збірника наукових праць присвячено аналізу різних проявів давньогрецької традиції в сучасній культурі. Це вже не перша спроба проаналізувати нашими авторами значення грецької традиції для сучасного світу. Вперше “Δόξα / Докса” звернулась до античної тематики в своєму випуску 4 “Грецький спадок і сучасність”. Отже ми можемо засвідчити спробу формування певної науково-дослідницької традиції вивчення давньогрецьких витоків нашої культури учасниками видання “Δόξα / Докса”.

В даному виданні дослідники простежують як формування в Давній Греції тих засад, що зумовили подальший розвиток європейської цивілізації та культури, так і різноманітні варіанти реалізації цих основ у світовій і вітчизняній культурі. Випуск складається з 4 розділів, що містять результати оригінальних досліджень сучасних вчених України та різних країн світу.

Розділ 1 – “Давньогрецька філософія та культура” – фіксує виникнення в античній Греції важливих для сучасного світобачення концепцій космосу, простору, теорій знання, демократії, аналізує розвиток античного раціоналізму і лінгвістичних вчень, еволюцію символіки та різних художніх форм.

Матеріали розділу 2 – “Грецькі основи світової культури” – розглядають зв’язки давньогрецьких ідей, вчень, досягнень мистецтва із певними теперішніми подіями філософії, науки та мистецтва. Автори намагаються чи проаналізувати певні сучасні вчення та культурні явища в світлі античних першозразків, чи простежити, у який спосіб основні античні ідеї та форми здобувають свого продовження і трансформації за сучасних умов.

В розділі 3 – “Рецепція античності вітчизняною культурою” – надаються пояснення деяким феноменам слов’янської культури через відкриття їх античних джерел. Автори доводять, що давньогрецькі досягнення набували нового життя в контексті філософських, наукових, художніх пошуків багатьох вітчизняних діячів.

Розділ 4 містить переклади статей двох відомих у світі сучасних філософів з Німеччини Мірко Вішке і Петера Травні, що вже стали постійними авторами видання “Δόξα / Докса”.

Редакційна колегія

 

Зміст   

Розділ 1.ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА
Афанасьев А.
Парадигмы и древнегреческий космос
8
Ополев В.
Парадигма оптимальности: античные истоки
16
Погорелов О.
Об истоке рациональности греческой философии
23
Кравчик А.
Линия Анаксагора и голографическая теория вненаучного знания
32
Тихеев Ю.
Рождение античного рационализма: ранняя физика
40
Мельников С.
«Логос» (λóγoς) и «нус» (νoυς) в античной философской традиции (несколько наблюдений)
49
Помогаев Н.
Онтология времени в древнегреческой философии (от Гераклита до Аристотеля)
56
Рабокоровка А.
Роль внутренней формы в философско-лингвистической концепции Платона
65
Даренский В.
Миф об Эдипе в контексте «философии диалога»
74
Кухарук Т.
Функции игры в философии Гераклита
84
Колесник О.
Символіка зброї в давньогрецькій міфології
94
Михайлюк А.
Александр и Аристотель: империя против демократии
102
Мисюн А.
От Олимпии к театру: поиски новых социальных регуляторов классической эпохи
110
Палатников Г.
Понтийские медитации
119
Розділ 2. ГРЕЦЬКІ ОСНОВИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
Секундант С.
Аристотель и протестантская метафизика XVII века
130
Паткуль А.
Начало философской истории: греки, Гегель, Хайдеггер
141
Райхерт К.
Проблема перевода изречения Анаксимандра как проблема реконструкции архаичной картины мира
150
Иванова-Георгиевская Н.
Феноменология Э. Гуссерля в свете учения Платона о роли созерцания разума в познании
160
Голуб І.
Час як філософська проблема: від платонізму до феноменології
171
Мухутдинов О.
Понятия "койнония" и "miteinandersein" у Аристотеля и Хайдеггера
178
Коначева С.
«Нигилизм» философского и богословского апофатизма: интерпретация философии Хайдеггера в работах Х. Яннараса
185
Левченко В.
Тело и Эрос: античные истоки философии Христоса Яннараса
195
Плющева М.
Трансформація поняття гри від античності до сучасності. Обумовленість гри тілесністю та мовою
203
Малышкин Е.
Нрав как память и как машина: Аристотель и Гваттари
212
Худенко А.
Граница – конституция места диалога
220
Фурс В.
Динамическая концепция социального в философии К. Касториадиса
227
Королькова О.
Блеск и трагедия Елены в зеркале культуры
239
Шевцов С.
Философия неоархаизма
248
Розділ 3. РЕЦЕПЦІЯ АНТИЧНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЮ
КУЛЬТУРОЮ
Кашуба М.
Ідеї гедонізму в етиці Києво-Могилянської академії
259
Черноусов Р.
Платон в творчестве Владимира Соловьева
269
Панков А.
Философия Платона и философия всеединства: проблема преемственности и взаимосвязи
277
Шиян А.
Шпет как платоник
286
Кирилюк О.
Універсально-культурні аспекти деяких давньогрецьких старожитностей: семіотика міста в світлі концепції “метафор первісної свідомості” Ольги Фрейденберг
295
Голубович И.
Сергей Аверинцев и античная биография (проблемы современной интерпретации жанра)
303
Соболевская Е.
Искусство – художник – жизнь (развитие античной традиции в культуре Серебряного века)
311
Баканурский А., Билык А.
Софокл в сценической интерпретации Леся Курбаса
320
Розділ 4. ПЕРЕКЛАДИ
Вишке М.
Современность и античность. О толковании Сократа Фридрихом Ницше (пер. с нем. О. Корольковой)
329
Травни П.
«Изначальный логос». Заметки к хайдегггеровской деструкции послеплатоновской логики (пер. с нем. О. Корольковой)
337