Стратегії інтерпретації тексту: методи і межі їх застосування.
Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.
Випуск 10 розглядає варіанти стратегій витлумачення тексту, методи і межі їх застосування. Статті випуску носять неоднаковий характер: від теоретичних міркувань про природу смислу та засоби його досягнення до практичних застосувань методів витлумачення до різних культурних феноменів.
Розділ 1 містить спроби витлумачення тексту повісті М. В. Гоголя «Ніс» на підставі різних методів. Тут представлена герменевтика та її можливості в Рікерівському варіанті, що дозволяє проаналізувати надзвичайні події з носом майора Ковальова як пошук ним ідентичності, а втрату частини тіла інтерпретувати як прояв небуття в дійсному світі. Проаналізовані шляхи розвитку витлумачення на підставі структуралістської методології К. Леві-Строса та Р. Барта, що виявило не тільки структурну анатомію повісті, але й обґрунтувало, з одного боку, жорсткість структури тексту, а з іншого, значну гнучкість його смислу, що формується на такій стійкій підставі. «Ніс» було розглянуто і в християнському контексті, що відкрило незначущість для Ковальова тих християнських цінностей, що могли б зумовити дійсно істинний смисл його життя. Звернення до феноменології Е. Гусерля надало можливості розкрити механізми конституювання смислу повісті, розглянути онтологічний статус художнього світу повісті та витлумачити його як нашарування різних реґіонів буття, а застосування концепції субуніверсумів реальності представника феноменологічної соціології А. Шюца дозволило здійснити докладний аналіз таких реґіонів. Повість «Ніс» виявила продуктивність психоаналітичних ідей щодо аналізу художнього тексту, а звернення до феноменологічної концепції тілесності М. Мерло-Понті надало можливості автору переконливо аналізувати тілесний рівень подій як конституюючу смислову засаду. Повість виявила свою здатність підпорядковуватися процедурам деконструкції, що зумовлює розглядати формування її смислових серій, бути прочитаною в постмодерністському та міфологічному контекстах.
Розділ 2 надає серйозні розвідки з метою з’ясування філософсько- методологічних засад історико-філософської інтерпретації та аналізу класичної новоєвропейської філософії як онтології. Крім того, тут наводяться результати дослідження екзистенційної інтерпретації Євангелій в керігматичній теології Р. Бультмана, феноменологічного прочитання онтологічного аргументу Левінасом і Койре, пошуків представниками ОБЕРІУ смислу на підставі нонсенсу. В розділі є статті, що розглядають гру як спосіб розуміння, проблему інтерпретації часу на підставі вивчення буття і мови як предметів некласичного мислення, саме розуміння як таке, що має часову структуру і зобов’язане брати до уваги ідею найпершого часу.
В розділі 3 представлені цікаві спроби витлумачення різних текстів в межах різноманітних контекстів. Тут витлумачуються твори художньої літератури різних традицій та часів, кіномистецтва, мова малої та великої скульптурної пластики, інтерпретується Одеська гуморина в контексті світового карнавального руху, навіть інтерпретуються морфеми в контексті мовної гри, а також аналізується феномен договірного права в контексті філософії діалогу.
В розділі 4 містяться переклади важливих для тематики збірника філософських текстів. Це частина ґрунтовної праці Е. Бетті «Герменевтика», що люб’язно надана її перекладачем, мінським філософом Є. Борисовим, співпраця з яким вже стає приємною для нас традицією. Також це стаття нашого давнього колеги, німецького професора М. Вішке «Между методом наук о духе и prima philosophia: о герменевтике Гадамера и Дильтея» в перекладі вже відомої всім читачам «Докси» О. Королькової.
Маємо сподівання, що наші читачі зможуть не тільки відчути «насолоду від текстів», а й усвідомити всі складності синтезу смислу при створенні й при витлумаченні тексту і за допомоги наших авторів- дослідників подолати багато з цих перешкод, що зазвичай видаються непереможними.
Редакційна колегія
Зміст
