Стратегії інтерпретації тексту: методи і межі їх застосування.

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 10 розглядає варіанти стратегій витлумачення тексту, методи і межі їх застосування. Статті випуску носять неоднаковий характер: від теоретичних міркувань про природу смислу та засоби його досягнення до практичних застосувань методів витлумачення до різних культурних феноменів.

Розділ 1 містить спроби витлумачення тексту повісті М. В. Гоголя «Ніс» на підставі різних методів. Тут представлена герменевтика та її можливості в Рікерівському варіанті, що дозволяє проаналізувати надзвичайні події з носом майора Ковальова як пошук ним ідентичності, а втрату частини тіла інтерпретувати як прояв небуття в дійсному світі. Проаналізовані шляхи розвитку витлумачення на підставі структуралістської методології К. Леві-Строса та Р. Барта, що виявило не тільки структурну анатомію повісті, але й обґрунтувало, з одного боку, жорсткість структури тексту, а з іншого, значну гнучкість його смислу, що формується на такій стійкій підставі. «Ніс» було розглянуто і в християнському контексті, що відкрило незначущість для Ковальова тих християнських цінностей, що могли б зумовити дійсно істинний смисл його життя. Звернення до феноменології Е. Гусерля надало можливості розкрити механізми конституювання смислу повісті, розглянути онтологічний статус художнього світу повісті та витлумачити його як нашарування різних реґіонів буття, а застосування концепції субуніверсумів реальності представника феноменологічної соціології А. Шюца дозволило здійснити докладний аналіз таких реґіонів. Повість «Ніс» виявила продуктивність психоаналітичних ідей щодо аналізу художнього тексту, а звернення до феноменологічної концепції тілесності М. Мерло-Понті надало можливості автору переконливо аналізувати тілесний рівень подій як конституюючу смислову засаду. Повість виявила свою здатність підпорядковуватися процедурам деконструкції, що зумовлює розглядати формування її смислових серій, бути прочитаною в постмодерністському та міфологічному контекстах.

Розділ 2 надає серйозні розвідки з метою з’ясування філософсько- методологічних засад історико-філософської інтерпретації та аналізу класичної новоєвропейської філософії як онтології. Крім того, тут наводяться результати дослідження екзистенційної інтерпретації Євангелій в керігматичній теології Р. Бультмана, феноменологічного прочитання онтологічного аргументу Левінасом і Койре, пошуків представниками ОБЕРІУ смислу на підставі нонсенсу. В розділі є статті, що розглядають гру як спосіб розуміння, проблему інтерпретації часу на підставі вивчення буття і мови як предметів некласичного мислення, саме розуміння як таке, що має часову структуру і зобов’язане брати до уваги ідею найпершого часу.

В розділі 3 представлені цікаві спроби витлумачення різних текстів в межах різноманітних контекстів. Тут витлумачуються твори художньої літератури різних традицій та часів, кіномистецтва, мова малої та великої скульптурної пластики, інтерпретується Одеська гуморина в контексті світового карнавального руху, навіть інтерпретуються морфеми в контексті мовної гри, а також аналізується феномен договірного права в контексті філософії діалогу.

В розділі 4 містяться переклади важливих для тематики збірника філософських текстів. Це частина ґрунтовної праці Е. Бетті «Герменевтика», що люб’язно надана її перекладачем, мінським філософом Є. Борисовим, співпраця з яким вже стає приємною для нас традицією. Також це стаття нашого давнього колеги, німецького професора М. Вішке «Между методом наук о духе и prima philosophia: о герменевтике Гадамера и Дильтея» в перекладі вже відомої всім читачам «Докси» О. Королькової.

Маємо сподівання, що наші читачі зможуть не тільки відчути «насолоду від текстів», а й усвідомити всі складності синтезу смислу при створенні й при витлумаченні тексту і за допомоги наших авторів- дослідників подолати багато з цих перешкод, що зазвичай видаються непереможними.

Редакційна колегія

 

Зміст

Інформація про збірник

2

Відомості про авторів

5

 

Розділ 1.ПРОДУКТИВНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДІВ ВИТЛУМАЧЕННЯ, ЗАСТОСОВАНИХ ДО ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «НІС»

Іванова-Георгієвська Н.
Повідомлення: про принципи витлумачення тексту

10

Иванова-Георгиевская Н.
Герменевтика Поля Рикера как путь к самопониманию: майор Ковалев в поисках идентичности

12

Шевцов С. 
Структурная анатомия и конфигурация смысловых полей повести Н. В. Гоголя «Нос»

26

Барановская О. 
Методология интерпретации в пределах и за пределами структуры текста

46

Иванова-Георгиевская Н.
«Нос» Н. В. Гоголя в феноменологической перспективе, или Как наводить тень на плетень

60

Левченко В. 
В поисках утраченного тела

72

Голубович И. 
«Нос» Н. В. Гоголя в пространстве субуниверсумов реальности (опыт интерпретации в
свете феноменологической социологии А. Щюца)

88

Богачёв А. 
«Нос» и язык (если бы Гоголь не отрекся от «Носа»?)

98

Кравчик М.
Типология и/или мифология: по повести Н. В. Гоголя «Нос»

114

Афанасьев А. 
Гоголевский «Нос» и гоголевская парадигма

120

Кришевская Л. 
Смеховая литература: от обновления к отрицанию

128

Рейдерман И. 
Гоголь как постмодернист

138

Худенко А.
…И всунуть свой нос (агрессивное видение Гоголя)

144

Ярош Л. 
Христианский контекст повести Н. В. Гоголя «Нос»

152

 

Розділ 2.ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕКСТІВ І ВЧЕНЬ

Секундант С.
Философско-методологические принципы историко-философской интерпретации

158

Кірілюк О. 
Спроба інтерпретації новоєвропейської філософії в онтологічному вимірі

167

Коначева С. 
Экзистенциальная интерпретация новозаветного провозвестия в керигматической теологии Р. Бультмана

174

Ямпольская А.
Феноменологическое прочтение онтологического аргумента: Левинас и Койре

182

Бородецкая А. 
Игра как способ понимания

188

Гуркало И. 
Проблема интерпретации в интерпретации Мишеля Фуко

194

Мухутдинов О. 
Время и понимание

202

Окороков В. 
Проблема интерпретации времени (бытие и язык как предметы неклассического мышления)

207

Панасюк Д. 
Логика бессмыслицы (ОБЭРИУ в поисках смысла)

217

Шиян Т.
О некоторых проблемах интерпретации логико- математической символики

223

 

Розділ 3. СПРОБИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕКСТІВ В РІЗНИХ КОНТЕКСТАХ

Колесник О. 
«Здобич Аннуна» та «святий Ґрааль»

233

Шпольберг А. 
Испытание выбором: Отелло и Макбет

245

Даренский В.
Стратегия радикального «остранения» (почему Толстой «не понял» Шекспира?)

254

Сапрыгина Н. 
И всё-таки Лермонтов!

264

Саенко С.
Мотивация двойничества в романе В. В. Набокова «Отчаяние»

273

Ольховик М.
«Море-океан»: спроба необарокового аналізу

279

Коробкова Н. 
Міфологічна алюзія як форма інтертекстуальності роману «Майстер корабля» Ю. Яновського

287

Подлісецька О. 
Проблема вибору в новелі А. Колісниченка «Глечик золота»

292

Іванова Н.
Ініціаційна символіка у романі Валерія Шевчука «Дім на горі»

300

Соболевская Е. 
Фантастика и действительность (опыт интерпретации фильма А. Тарковского «Сталкер»)

308

Палатников Г. 
Семиотические аспекты формирования языка малой и большой скульптурной пластики

318

Байдалюк О. 
Интерпретация договорного права в контексте философии диалога

325

Панков А.
Проблема интерпретационных возможностей современной социологии религии

335

Горбань В. 
Языковая игра: деривационный эксперимент

343

Золотарёва Е. 
Интерпретация Одесской юморины в контексте карнавального движения

350

 

Розділ 4. ПЕРЕКЛАДИ

Борисов Е.
Предисловие к публикации «Герменевтики как общей методологии наук о духе» Э. Бетти

361

Бетти Э. 
Герменевтика как общая методология наук о духе (фрагмент) (пер. с нем. Евгения Борисова)

367

Вишке М.
Между методом наук о духе и prima philosophia: о герменевтике Гадамера и Дильтея (пер. с нем. Ольги Корольковой)

391

Наукове видання