Про природу сміху

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Другий випуск збірника наукових праць з філософії та філології «Δόξα / Докса» має назву “Про природу сміху”. Коли редакція ще тільки вирішила надрукувати перший випуск («Людина у світі сміху»), небагато хто вважав, що ця ідея – організувати серйозну розмову про сміх – одержить підтримку і подальшого розвитку. Натомість, звучало багато голосів про те, що вивчати сміх безглуздо і… кумедно. Бо, з одного боку, все вже сказано і відомо про сміх, сміхову культуру, про комічне у різних видах мистецтва, про функції сміху як важливого визначення людського буття і пізнання, і навряд чи можна відшукати дещо, що ще не було сказано. З іншого боку, як взагалі можна говорити про сміх, такий
невловимий і незрозумілий, такий непідвладний людині, що він так свавільно утягує людину у свій простір.

Виявилося, що сміх є звабливим, причому не тільки у своїй фактичній життєвості, коли ми невільно попадаємо у поле його дії, блаженно знемагаючи від його безумовної влади над нами. Сміх і проблеми комічного продовжують привертати до себе увагу дослідників з різних ділянок знання. Цей збірник публікує наукові статті, присвячені різноманітним аспектам сміху, що є, за думкою авторів, важливим проявом людської
сутності і вираженням власно людського існування.

Багато з авторів спробували осмислити сутність сміху як такого, роздивитись його як елемента людської думки, визначити його місце у філософському розсуді та у будь-якому дискурсі, віднайти взаємозв’язки між сміхом і науковою творчістю. В цьому випуску значна частина праць присвячена суто філософській проблематиці. Дослідників приваблює сміхова культура, що стала об’єктом аналізу у різних своїх проявах:
мифологічному, релігійному, моральному, політичному, митецькому. Деякі статті збірника розглядають особливості комічного у різних видах мистецтва, зокрема у літературі. Мовний вимір сміху також є предметом авторських розмислів. Відмінністю цього видання можна вважати зростання кількості робіт, що розглядають логічні та семіотичні аспекти сміху.

Результатом творчого пошуків науковців стало усвідомлення багатоманітності сміху, його значущості у різних сферах істинно людського буття і пізнання.

Автори цього збірника розкривають серйозний характер такого веселого феномена як сміх і підтверджують необхідність і плідність професійних роздумів і розмови про сміх як важливий прояв людського існування, закликаючи до творчого діалогу усіх, хто відкриє
цю книгу.

Редакційна колегія

 

 Зміст


Інформація про збірник

2

Відомості про авторів

4

 

Розділ 1. ФІЛОСОФІЯ І СМІХ

 

Ярош Л. А.
Об истоках смеха

11

Кретов П. В.
Символічна природа гумору: до питання постановки проблеми

16

Богачев А. Л., Снежная М. А. 
Естественный смех

21

Кислов А. Г. 
Смешное и логика

27

Белоус Т. Н. 
Юмор и анализ

33

Мухутдинов О. М.
О способности юмора разрешать философские затруднения

40

Комар А. В.
Функциональные особенности смеха в семиотике и философии Психологии

43

Вишке Мирко.
За пределами возможного поведения. К вопросу о параллелях антропологии смеха Плесснера и импульсов этических действий Адорно (Перевод Н. Ю. Муравенко)

49

Иванова-Георгиевская Н. А. 
Веселая строгая наука

57

Окороков В. Б.
Смех и науки в пространстве свободы

65

Матюшина И. И. 
Оправдение иронии, или Сократ нам друг

74

Кухарук Т. Л.
Шутка и ирония как метод постижения мира и человека в философии Сократа

81

Голубович И. В. 
Смех на границе субуниверсумов реальности: опыт осмысления феноменологической социологии А. Шюца

87

Аляев Г. Е. 
Ицхак, или Божий смех

92

Кебуладзе В. И. 
Феноменологический смех в магическом театре Германа Гессе

99

Скиданова В. А. 
Научное творчество и юмор: возможности взаимоотношения

109

Бардина Н. В.
Анекдот в системе дискурсной формации

113

 

Розділ 2. СМІХ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ

Барковский П. В. 
Смех как произведение культуры

123

Одоховская И. А. 
Парадоксальное и непарадоксальное в смехе

127

Афанасьев А. И., Василенко И. Л., Вандышев В. Н.
Еще раз о социально-нравственных идеалах, или смех сквозь слезы

137

Кретова О. І. 
Гумор як педагогічна проблема

146

Краснокутский Г. Е. 
Бинарная оппозиция «свой» – «чужой» как один из древнейших архетипов смеховой культуры

149

Баканурский А. Г.
Герой и трикстер: комическая инверсия

154

Вершина В. А., Михайлюк А. В.
О карнавальных истоках современной цивилизации

161

Грибкова Ю. І., Кашуба М. В. 
Традиції іронії в українській культурі

168

Еременко А. М. 
Еще раз об иронии истории

175

Левченко В. Л. 
Этнический анекдот в национальной идентификации

181

Золотарева Е. А. 
О природе «одесского смеха»

187

 

Розділ 3. КОМІЧНЕ У МИСТЕЦТВІ

Шпольберг А. Б. 
О комическом и трагическом в пьесе А. П. Чехова «Вишневый сад»

195

Сауленко Л. Л. 
Тоталитарный смех в мифологической проекции

207

Колесник О. C. 
До питання про типологію абсурду в міфології та мистецтві

212

Поляковская С. П.
О гротескной образности в музыке Альфреда Шнитке (на примере музыки к спектаклю «Ревизская сказка»)

217

Кришевская Л. И.
Смех в театре Игоря Стравинского

221

Наукове видання