Грецька традиція в сучасній культурі

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Цей випуск збірника наукових праць присвячено аналізу різних проявів давньогрецької традиції в сучасній культурі. Це вже не перша спроба проаналізувати нашими авторами значення грецької традиції для сучасного світу. Вперше “Δόξα / Докса” звернулась до античної тематики в своєму випуску 4 “Грецький спадок і сучасність”. Отже ми можемо засвідчити спробу формування певної науково-дослідницької традиції вивчення давньогрецьких витоків нашої культури учасниками видання “Δόξα / Докса”.

В даному виданні дослідники простежують як формування в Давній Греції тих засад, що зумовили подальший розвиток європейської цивілізації та культури, так і різноманітні варіанти реалізації цих основ у світовій і вітчизняній культурі. Випуск складається з 4 розділів, що містять результати оригінальних досліджень сучасних вчених України та різних країн світу.

Розділ 1 – “Давньогрецька філософія та культура” – фіксує виникнення в античній Греції важливих для сучасного світобачення концепцій космосу, простору, теорій знання, демократії, аналізує розвиток античного раціоналізму і лінгвістичних вчень, еволюцію символіки та різних художніх форм.

Матеріали розділу 2 – “Грецькі основи світової культури” – розглядають зв’язки давньогрецьких ідей, вчень, досягнень мистецтва із певними теперішніми подіями філософії, науки та мистецтва. Автори намагаються чи проаналізувати певні сучасні вчення та культурні явища в світлі античних першозразків, чи простежити, у який спосіб основні античні ідеї та форми здобувають свого продовження і трансформації за сучасних умов.

В розділі 3 – “Рецепція античності вітчизняною культурою” – надаються пояснення деяким феноменам слов’янської культури через відкриття їх античних джерел. Автори доводять, що давньогрецькі досягнення набували нового життя в контексті філософських, наукових, художніх пошуків багатьох вітчизняних діячів.

Розділ 4 містить переклади статей двох відомих у світі сучасних філософів з Німеччини Мірко Вішке і Петера Травні, що вже стали постійними авторами видання “Δόξα / Докса”.

Редакційна колегія

 

Зміст   

Інформація про збірник

2

Відомості про авторів

4

 

Розділ 1. ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА

Афанасьев А.
Парадигмы и древнегреческий космос

8

Ополев В. 
Парадигма оптимальности: античные истоки

16

Погорелов О. 
Об истоке рациональности греческой философии

23

Кравчик А.
Линия Анаксагора и голографическая теория вненаучного знания

32

Тихеев Ю. 
Рождение античного рационализма: ранняя физика

40

Мельников С. 
«Логос» (λóγoς) и «нус» (νoυς) в античной философской традиции (несколько наблюдений)

49

Помогаев Н. 
Онтология времени в древнегреческой философии (от Гераклита до Аристотеля)

56

Рабокоровка А. 
Роль внутренней формы в философско-лингвистической концепции Платона

65

Даренский В.
Миф об Эдипе в контексте «философии диалога»

74

Кухарук Т.
Функции игры в философии Гераклита

84

Колесник О.
Символіка зброї в давньогрецькій міфології

94

Михайлюк А.
Александр и Аристотель: империя против демократии

102

Мисюн А. 
От Олимпии к театру: поиски новых социальных регуляторов классической эпохи

110

Палатников Г. 
Понтийские медитации

119

 

Розділ 2. ГРЕЦЬКІ ОСНОВИ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Секундант С. 
Аристотель и протестантская метафизика XVII века

130

Паткуль А.
Начало философской истории: греки, Гегель, Хайдеггер

141

Райхерт К. 
Проблема перевода изречения Анаксимандра как проблема реконструкции архаичной картины мира

150

Иванова-Георгиевская Н. 
Феноменология Э. Гуссерля в свете учения Платона о роли созерцания разума в познании

160

Голуб І. 
Час як філософська проблема: від платонізму до феноменології

171

Мухутдинов О. 
Понятия "койнония" и "miteinandersein" у Аристотеля и Хайдеггера

178

Коначева С. 
«Нигилизм» философского и богословского апофатизма: интерпретация философии Хайдеггера в работах Х. Яннараса

185

Левченко В. 
Тело и Эрос: античные истоки философии Христоса Яннараса

195

Плющева М.
Трансформація поняття гри від античності до сучасності. Обумовленість гри тілесністю та мовою

203

Малышкин Е.
Нрав как память и как машина: Аристотель и Гваттари

212

Худенко А. 
Граница – конституция места диалога

220

Фурс В.
Динамическая концепция социального в философии К. Касториадиса

227

Королькова О. 
Блеск и трагедия Елены в зеркале культуры

239

Шевцов С. 
Философия неоархаизма

248

 

Розділ 3. РЕЦЕПЦІЯ АНТИЧНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Кашуба М. 
Ідеї гедонізму в етиці Києво-Могилянської академії

259

Черноусов Р.
Платон в творчестве Владимира Соловьева

269

Панков А. 
Философия Платона и философия всеединства: проблема преемственности и взаимосвязи

277

Шиян А. 
Шпет как платоник

286

Кирилюк О.
Універсально-культурні аспекти деяких давньогрецьких старожитностей: семіотика міста в світлі концепції “метафор первісної свідомості” Ольги Фрейденберг

295

Голубович И. 
Сергей Аверинцев и античная биография (проблемы современной интерпретации жанра)

303

Соболевская Е.
Искусство – художник – жизнь (развитие античной традиции в культуре Серебряного века)

311

Баканурский А., Билык А.
Софокл в сценической интерпретации Леся Курбаса

320

 

Розділ 4. ПЕРЕКЛАДИ

Вишке М. 
Современность и античность. О толковании Сократа Фридрихом Ницше (пер. с нем. О. Корольковой)

329

Травни П.
«Изначальный логос». Заметки к хайдегггеровской деструкции послеплатоновской логики (пер. с нем. О. Корольковой)

337

Наукове видання