Грецький спадок і сучасність

 

 Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Даний випуск збірника наукових праць Δόξα / Докса” присвячено досягненням грецької культури (античної і візантійської доби) у розвитку духовності та її рецепції в світовій та вітчизняній культурі. Представлені в збірнику статті дозволяють читачеві ознайомитися з різними сферами грецької культури та мистецтва на протязі більш чим двохтисячолітнього їх розвитку, а також, особливо, з духовною квінтесенцією цієї цивілзації давньогрецькою філософією, що мала неперевершене значення для європейської та взагалі для світової цивілізацій.

Статті збірника є результатами самостійно проведених авторами, на підставі вивчення і аналізування ними класичних і сучасних наукових робіт із зазначеної тематики, досліджень, спостережень, спроб коментування текстів. Звісно, сукупність цих розвідок не вичерпує ані всіх значущих імен, що становлять славу грецької культури і філософії, ані всіх періодів, а також їхнього відображення в світовій і вітчизняній духовній культурі. Тим не менше, збірник звертається до багатьох аспектів існування грецької традиції.

Автори цього збірника приділяють увагу частіше над усе тим проблемам, що чи не були раніше предметом вивчення, чи не були пов’язані із аналізом певних явищ грецької, вітчизняної та світової культури, мистецтва, філософії тощо.

Даний випуск складається з трьох розділів. Розділ 1 Античні сюжети” містить статті, що досліджують розвиток грецької духовної культури і філософії від перших дослідів рефлексії над традиційними уявленнями міфології, права, мови до знаходження професійного арсеналу методів і понять. Такі різні сфери культури, як філософія, театр, музика, право та ін. розглядаються авторами статей без відриву одна від одної з метою збереження історико-культурної адекватності цих феноменів, що дає цілісне бачення античної цивілізації.

Звернення до проблематики зв’язку часів і цивілізацій, детальне розглядання конгеніальності тематичного простору і присутності в світовій культурі імпульсів, що їх було запроваджено грецьким духовним спадком, є змістом статей декількох науковців-учасників збірника, і це спричинило появу розділу 2 Грецький спадок і світова цивілізація”. В них аналізується вплив образів і форм мислення, створених античністю, на становлення сучасних систем раціональності в філософії і лінгвістиці, класичної традиції в цілому, на розвиток різних жанрів мистецтва.

Розділ 3 Античні джерела вітчизняної духовної культури” присвячений вивченню античних і візантійських впливів на вітчизняну філософсько-гуманітарну думку. Автори демонструють, що античність і Візантія є для нас другою “культурною батьківщиною”. Українське бароко і російська релігійна філософія Срібного віку, такі видатні українські та російські поети, як Леся Українка і Марина Цвєтаєва, одержали імпульси для своєї духовної творчості від грецького спадку, що знайшло втілення у статтях цього розділу.

 

Редакційна колегія

Зміст

Інформація про збірник 2
Відомості про авторів 4

 

Розділ 1. Античні сюжети

Колесник О.
С. Втілення міфопоетичного космосу в давньогрецькій традиції

10

Ярош Л. А. 
Элевсин – место пребывания грядущего

18

Кухарук Т. Н. 
Игровые моменты и их возможная перспектива у пифагорейцев

27

Баканурский А. Г. 
К истории одной античной полемики: Аристофан – Сократ – Еврипид

35

Ополев В. Т. 
Логос против Зевса: переворот в античном мышлении

43

Левченко В. Л. 
Становление рациональности в греческой философии

61

Еременко А. М.
Эйдосы вещей и эйдосы событий в учении Платона

76

Голубович И. В. 
«Странное смешение удовольствия и скорби»: ситуация философской беседы в диалогах Платона

84

Пролеев C. В. 
Негативный характер позднеантичного этоса

95

Мисюн А. В.
Афины: полис – индивид – индивидуальность

100

Панков А. А. 
Эллинистическая религия как постмодернистский проект

111

Кришевская Л. И. 
Античная музыка и слово

118

Шевцов С. П. 
Византия: православие и правосознание

128

 

Розділ 2. Грецький спадок і світова цивілізація

Михайлюк А. В.
Античная Эллада в контексте оппозиции «Восток – Запад»

140

Секундант С. Г.
Лейбниц и Платон. Возрождение идеалистической традиции в европейской философии Нового времени

153

Барановская О. Н. 
Искусство «вечной» формы – проблема понимания классической традиции в европейской культуре

167

Вишке Мирко. 
Источник знания. Пауль Наторп, Николай Гартман и Ганс-Георг Гадамер о смысле и значении припоминания (Платон. Менон, 81b – 84a) (перевод с нем. Л. Л. Букреевой, сверено О. В. Корольковой)

179

Мухутдинов О. М.
Учение Аристотеля о времени и современная история философии

199

Окороков В. Б.
Реконструкция сущности античного умозрения в свете феноменологических представлений Э. Гуссерля (бытие как инварианта мышления)

209

Иванова-Георгиевская Н. А. 
Концепция философской рациональности в Феноменологии Эдмунда Гуссерля и в античной классике

219

Королькова О. В. 
Австрийский «конец века» и Г. фон Гофмансталь: от дионисийской к аполлоновской античности

232

Сауленко Л. Л.
Античность «в тоталитарном вкусе» (к вопросу о классической традиции в архитектуре ХХ века)

245

Бардина Н. В.
Античные истоки современной прикладной лингвистики

256

Палатников Г. А.
Свет и тень античного эпоса

270

 

Розділ 3. Античні джерела вітчизняної духовної культури

Личковах В. А.
Понимание пафоса в древнегреческой и отечественной традициях

281

Кирилюк О. С.
Адоніс та Купала: універсально-культурна структурна типологія

290

Кашуба М. В. 
Античні сюжети в українській церковній проповіді ХVІІ ст. як вияв ренесансного світогляду

307

Одоховська І. О.
Давньогрецька філософська думка в етичній спадщині Києво-Могилянської академії (ХVІІ – перша половина ХVІІІ сторіччя)

317

Турган О. Д.
Діалектична єдність різних етапів розвитку античної культури в українській літературі початку ХХ століття

331

Сумченко И. В.
Учение Платона в религиозно-философском наследии России (вторая половина ХIХ – первая половина ХХ ст.)

341

Вершина В. А.
Неоплатонизм и философия всеединства С. Л. Франка

350

Петриковская Е. С. 
Греческий логос глазами А.Ф.Лосева (к 110-летию со дня рождения философа)

359

Соболевская Е. К.
Миф об Орфее, или скобка о повороте (на материале творческих рефлексий М.Цветаевой)

372

Наукове видання

 

 

Грецький спадок і сучасність

 

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Даний випуск збірника наукових праць Δόξα / Докса” присвячено досягненням грецької культури (античної і візантійської доби) у розвитку духовності та її рецепції в світовій та вітчизняній культурі. Представлені в збірнику статті дозволяють читачеві ознайомитися з різними сферами грецької культури та мистецтва на протязі більш чим двохтисячолітнього їх розвитку, а також, особливо, з духовною квінтесенцією цієї цивілзації давньогрецькою філософією, що мала неперевершене значення для європейської та взагалі для світової цивілізацій.

Статті збірника є результатами самостійно проведених авторами, на підставі вивчення і аналізування ними класичних і сучасних наукових робіт із зазначеної тематики, досліджень, спостережень, спроб коментування текстів. Звісно, сукупність цих розвідок не вичерпує ані всіх значущих імен, що становлять славу грецької культури і філософії, ані всіх періодів, а також їхнього відображення в світовій і вітчизняній духовній культурі. Тим не менше, збірник звертається до багатьох аспектів існування грецької традиції.

Автори цього збірника приділяють увагу частіше над усе тим проблемам, що чи не були раніше предметом вивчення, чи не були пов’язані із аналізом певних явищ грецької, вітчизняної та світової культури, мистецтва, філософії тощо.

Даний випуск складається з трьох розділів. Розділ 1 Античні сюжети” містить статті, що досліджують розвиток грецької духовної культури і філософії від перших дослідів рефлексії над традиційними уявленнями міфології, права, мови до знаходження професійного арсеналу методів і понять. Такі різні сфери культури, як філософія, театр, музика, право та ін. розглядаються авторами статей без відриву одна від одної з метою збереження історико-культурної адекватності цих феноменів, що дає цілісне бачення античної цивілізації.

Звернення до проблематики зв’язку часів і цивілізацій, детальне розглядання конгеніальності тематичного простору і присутності в світовій культурі імпульсів, що їх було запроваджено грецьким духовним спадком, є змістом статей декількох науковців-учасників збірника, і це спричинило появу розділу 2 Грецький спадок і світова цивілізація”. В них аналізується вплив образів і форм мислення, створених античністю, на становлення сучасних систем раціональності в філософії і лінгвістиці, класичної традиції в цілому, на розвиток різних жанрів мистецтва.

Розділ 3 Античні джерела вітчизняної духовної культури” присвячений вивченню античних і візантійських впливів на вітчизняну філософсько-гуманітарну думку. Автори демонструють, що античність і Візантія є для нас другою “культурною батьківщиною”. Українське бароко і російська релігійна філософія Срібного віку, такі видатні українські та російські поети, як Леся Українка і Марина Цвєтаєва, одержали імпульси для своєї духовної творчості від грецького спадку, що знайшло втілення у статтях цього розділу.

 

Редакційна колегія