Мова, текст, культура

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуск 6 містить результати наукових досліджень у сферах філософії, соціології, естетики, мовознавства, літературознавства, мистецтвознвства щодо проблеми функцій мови в культурі, в пізнанні, в мистецькій творчості, що останнього часу набула небиякого значення. Розділ 1 “Філософсько-теоретичні засади функціонування мови в пізнанні та комунікації” присвячений розгляданню різних аспектів філософії мови та мовлення: від з’ясування античних витоків філософії мови до комуніктивних тактик в практиці телеінтерв’ю, від розуміння мови як виявлення реальності до змалювання прагматичної моделі мови, від загально-теоретичних спроб аналізування інтерпретації до застереження від свавільних чи похапливих інтерпретацій при перекладі тощо.

Розділ 2 “Соціокультурні параметри мовного життя” звертається до питань духовної кризи ХХ століття у філософії М. Бубера, онтології події, значення наративу для розуміння соціокультурної реальності, функцій символу в культурі, можливості розглядання текстів культури з позицій ситуативної методології, ролі мови сучасної масової культури у міфологізації свідомості, продуктивності застосування біографічного методу щодо вивичення сміхової культури.

Статті розділу 3 “Вербальні й невербальні можливості художнього мовлення” розкривають онтологічний статус поетичного мовлення, з’ясовують особливості формування художнього тексту та чинники інтертекстуальних зв’язків текстів, вдаються до аналізу конкретних творів української, австрійської літератури, мовних особливостей

зображального мистецтва, музики та архітектури тощо. Редакційна колегія збірника одержала матеріали для опублікування від двох видатних сучасних німецьких філософів Мірко Вішке (Галле- Віттенберг) і Петера Травні (Вуперталь), їх переклади розташовані у розділі “Переклади”.

Редакційна колегія

 

Зміст   

Інформація про збірник 2
Відомості про авторів 4

Розділ 1. Філософсько-теоретичні засади функціонування мови в пізнанні та комунікації

Мухутдинов О. 
Язык перевода и задачи философии (против переводчиков

7

Колесник О. 
Про проблеми перекладу англомовної белетристики

15

Горбань В., Побережная О.
Гендерная асимметрия при переводе

24

Вит Н., Харитонова М. 
Стимулирование коммуникативных тактик уклонения и противодействия в телеинтервью

29

Кондратенко Н. 
Організація семантичного поля тексту: текстовий та інтерпретаційний зміст

40

Шевцов С.
Язык как обнаружение реальности

50

Рабокоровка А. 
Внутренняя форма как основа номинации: семантический и онтологический аспекты

61

Барковский П.
К критике логоцентризма герменевтической философии

69

Богачев А. 
Значение понятия интерпретации у Гадамера и Апеля

79

Скиданова В. 
Интерпретация как перевод символов на язык содержательного знания

88

Одоховская И., Погорелый А. 
Соотношение знания и языка в контексте взаимопонимания

97

Ополев В. 
Методологические аспекты символического и знакового функционирования языка

106

Муравенко Н. 
Язык и идеальная предметность смыслов в феноменологии Э. Гуссерля

115

Вайчук Т. 
Теория речевых актов как прагматическая модель языка

125

Лаврухин А. 
К истокам философии языка (опыт герменевтической реконструкции)

135

Секундант С. 
Язык и ритуал. Религиозно-магические функции сакральной речи

146

Ярош Л.
Богодухновенная миссия создателей церковно-славянского языка

156

 

Розділ 2. Соціокультурні параметри мовного життя

Аверкиева Л.
Отражение духовного кризиса ХХ в. в философии диалога Мартина Бубера

165

Афанасьев А.
Нарратив и социокультурная реальность

174

Барановская О. 
Модусы обратимости в языке культуры

183

Помогаев Н. 
Конституирование символа в культуре (попытка феноменологического анализа)

193

Еременко А.
Энтелехиальная целостность события: онтологические и нарративные аспекты

203

Иванова-Георгиевская Н. 
Язык современной массовой культуры как средство мифологизации сознания

212

Голубович И. 
Инварианты и тексты культуры в свете «ситуации человека»

222

Левченко В. 
Метафизические размышления о смехе

231

Бардина Н.
Смех и слезы недопонимания

236

Панков А., Панкова Л. 
Возможности биографического метода в исследовании смеховой культуры (на примере
произведения Вен. Ерофеева «Москва-Петушки»)

243

 

Розділ 3. Вербальні й невербальні можливості художнього мовлення

Кирилюк О. 
Мова поезії та текст буття (М. Гайдеггер та М. Кирієнко-Волошин)

253

Соболевская Е. 
Пратекст и текст (философские аспекты искусства)

260

Налбантова Е.
Текст и интертекст (о диалоге одного памфлета с Евангелием)

268

Мейзерська Т.
Заголовок у структурно-функціоналній організації притч Франка

275

Коробкова Н.
Неоміфологічний дискурс роману “Майстер корабля” Ю. Яновського

281

Малютіна Н.
Адаптація романного сюжету в українській мелодрамі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

291

Королькова О.
Слово в немецкой и австрийской поэзии конца 19 – начала 20 в.

301

Сапрыгина Н.
К проблеме художественной реставрации текста. Опыт реставрации русских стихотворений Р. М. Рильке

315

Шиян А. 
Проблемы феноменологической эстетики в работах русских философов первой трети ХХ века

326

Савченко В. 
Творческое начало видения: к анализу концепции Р. Арнхейма

335

Палатников Г.
Формирование графического языка в культуре средиземноморья

343

Бондарь Н. 
Музыка и архитектура: художественный образ и язык как объект компаративистики

350

 

Розділ 4. Переклади

Травни П. 
Молчание, слушание, тишина. Предварительные замечания о соотношении истины и языка у Хайдеггера (перевод с немецкого О. Корольковой)

359

Вишке М. 
Слабость языка. Адорно о языке и фиктивности полноценной возможности выражения мысли (перевод с немецкого О. Корольковой)

370

Наукове видання